- навмисний
- —————————————————————————————навми́снийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
навмисний
Смотреть что такое "навмисний" в других словарях:
навмисний — науми/сний, а, е. Зробл., вчинений з наміром, свідомо; умисний … Український тлумачний словник
навмисний — (учинений з наміром, свідомо), (з)умисний; свідомий (зазв. щодо вартого осуду вчинку); демонстративний, підкреслений (на якому зумисно наголошують) … Словник синонімів української мови
баратрія — ї, ж. Навмисний збиток вантажу та судну з боку капітана або судової команди, що завдається без відома судновласника … Український тлумачний словник
зумисний — а, е, діал. Навмисний … Український тлумачний словник
навмисність — науми/сність, ності, ж. Абстр. ім. до навмисний, наумисний … Український тлумачний словник
нарочитий — а, е. 1) Те саме, що навмисний. 2) іст. Спеціально обраний із знатних, іменитих … Український тлумачний словник
наумисний — див. навмисний … Український тлумачний словник
саботаж — у, ч. 1) Навмисний зрив роботи, який виявляється у прямій відмові від неї або в недбалому, несумлінному її виконанні. 2) чого. Прихована протидія здійсненню чого небудь … Український тлумачний словник
умисний — (вми/сний), а, е. Зробл., вчинений з певним наміром, свідомо; навмисний … Український тлумачний словник
пакістник — ника, Пр. Навмисний шкідник; пакосник … Словник лемківскої говірки
